пожаліти


пожаліти
1) (кого — відчути жалість, співчуття до когось; не завдати шкоди, кривди комусь), пожалувати, зглянутися (на кого, над ким і без додатка), зжалитися (над ким), пожалкувати, пошкодувати, змилуватися (над ким), змилосердитися (над ким), змилостивитися (над ким)
Пор. жаліти I, шкодувати I
2) див. щадити 1)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • пожалісніти — дієслово доконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • пожаліти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • пожалісніти — і/ю, і/єш, рідко. Док. до жалісніти …   Український тлумачний словник

  • пожаліти — і/ю, і/єш, док. 1) перех., без додатка і рідко неперех. Відчути жалість, співчуття до кого небудь; зглянутися на кого , що небудь. || Висловити співчуття. || Потурбуватися про кого небудь; виявити прихильність, приязнь. 2) неперех. Відчути жаль,… …   Український тлумачний словник

  • пожалітися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • пожалітися — і/юся, і/єшся. Док. до жалітися …   Український тлумачний словник

  • Кто посеял, тот и пожал. — Кто посеял, тот и пожал. См. ВИНА ЗАСЛУГА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • пожаловати — ПОЖАЛ|ОВАТИ (23), ОУЮ, ОУѤТЬ гл. 1.Поскорбеть: Томь (ж) лѣ(т). прѣ(с)висѧ… с҃нъ ˫арослаль… еще младъ. и кто не пожалѹѥть сего. сватба пристроѥна… || …и бы(с) въ весели˫а мѣ(с) плачь и сѣтованиѥ. ЛН XIII2, 116–117 (1233). 2. Пожалеть, пощадить:… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • пожалити — ПОЖАЛ|ИТИ (5*), Ю, ИТЬ гл. 1.Пожалеть, пощадить; позаботиться: тако же иосифъ къ братии рече. азъ ѥсмь братъ вашь иоси(ѳ) ѥгоже вы продасте измальтѧномъ. азъ ѥсмь братъ вашь ѥмлѧисѧ за ногы ваша. и вы не пожалисте мене. Пал 1406, 89г; Тое же… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • пожалитиси — ПОЖАЛ|ИТИСИ (7*), ЮСИ, ИТЬСИ гл. 1.Поскорбеть: принесоша и [утонувшего князя Ростислава] Киеву. и плакасѧ по немь м҃ти ѥго и вси людье пожалишаси по немь по велику ѹности ѥго ради. ЛЛ 1377, 73 об. (1093); старѣишина… гл҃а корабленикомъ… привѧжите …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)